Канабис Кохма КОКАИН Гашиш Меф мяу мяу Бошки Шишки

Окей, вот история. Я, наркоман-комик, расскажу вам про то, как я купил амфетамин и сдавал ЕГЭ в школе. Не буду врать, это был довольно сумасшедший опыт, и я решил поделиться им с вами.

Итак, все началось с того, что мне сильно захотелось потрясти своей башней и испытать новые ощущения. Хотя я уже регулярно шалю и курю дербан, но это уже было не то.

Однажды я пошел на свою обычную закладку, надеясь найти что-то интересное. И вдруг я наткнулся на объявление о продаже амфетамина. Да, это было то, что мне нужно!

Я связался с продавцом, который сказал, что может встретиться со мной в парке. Я был в предвкушении и готов приобрести эту шизу.

Встреча прошла быстро и незаметно. Я взял амфетамин и ринулся домой, чтобы попробовать его. Перед использованием я разделил порошок на небольшие линейки и насыпал одну из них на стол.

Я сел за стол и аккуратно поднес линейку к носу. Бац! Бац! Бац! Я втянул все это в себя и почувствовал, как энергия пронзает мою крышу.

Через несколько минут моя голова начала казаться большой и тяжелой, как будто я надел на нее огромную шапку. Это был потеряться - состояние, в котором я ощущал, что моя крыша сорвалась с моей головы и улетела куда-то в никуда.

- Ты совсем обалдел?	- спросил я у своей башни.
| В ответ на это она начала прыгать и плясать на месте, словно она проникла в мир цирка и стала главной артисткой. Моя голова превратилась в настоящий цирк!

Однако, несмотря на все эти шалости моей башни, у меня была задача - сдать ЕГЭ. Казалось, что это невыполнимо, учитывая мое состояние, но я решил, что это станет новым вызовом для меня.

Я рассказал своим друзьям о своем плане и они устраивались ко мне на подкумаривать и помогали мне готовиться к экзаменам. Мы тусили, шалили, но, все же, я каждый день сидел за учебниками и потел над заданиями.

Время шло, а я все еще продолжал смешивать учебу и амфетамин. Когда я сидел за столом и думал о математике или литературе, моя голова играла со мной в прятки, словно шиза не давала мне покоя.

Но, несмотря на все это, наступил тот день, когда я пришел в школу, чтобы сдать ЕГЭ. Я был настолько подготовлен, насколько мог быть в таком состоянии.

Страшно было смотреть на тех, кто сидел со мной в аудитории. Они выглядели такими серьезными и сосредоточенными, в то время как я чувствовал себя как наркоман-клоун.

Тем не менее, экзамен начался, и я приступил к работе. Моя рука дрожала, когда я брал ручку, а мои глаза двигались по страницам заданий, словно они были под воздействием какой-то магии.

Часы тикали, а я продолжал отвечать на вопросы, несмотря на то, что все вокруг меня казалось размытым и разноцветным. Сколько времени я провел, пытаясь сфокусироваться на заданиях, я уже не помнил.

И наконец, звонок - время заканчивать. Я сдал свою работу и вышел из аудитории с огромным облегчением. Я сделал это! Я смог справиться с ЕГЭ, даже будучи под влиянием амфетамина.

Поздравьте меня! Я почувствовал себя настоящим героем, сумевшим преодолеть все трудности и достичь своей цели.

Но конечно, этот опыт оставил следы на моей жизни. Но помните, это только моя история, и каждый должен сделать свой собственный выбор.

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.